понедельник, 10 февраля 2020 г.

Всеукраїнський конкурс "Шкільна бібліотека - 2020"

Найменування конкурсу  Всеукраїнський конкурс «Шкільна бібліотека – 2020»
Номінація «Бібліотека – територія читання»
Тема досвіду/проєкту «Бібліотека – джерело підвищення інформаційної     
культури школярів» 
ПІБ учасника    Калашник Тетяна Степанівна     
Посада    Бібліотекар               
Заклад освіти   Смолінське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія-позашкільний навчальний заклад»
Район  Маловисківський
Смт Смоліне Смолінської ОТГ
Область Кіровоградська


















1
                                                   Зміст
     Вступ   -    3
Розділ 1. Бібліотека – територія читання
1.2   Бібліотека – центр отримання інформації  -  5
1.3   Напрями роботи бібліотеки з питань компетентності  -  11
Розділ 2. Із досвіду роботи бібліотеки Смолінського НВО
2.1  Бібліотека у системі виховної роботи  -  14
2.2  Виховання інформаційної культури школярів  -  16
    Список використаних джерел  -  35
Фотоматеріали  -   36 



















2     
      Вступ
         Україна, інтегруючись у світовий інформаційний простір, зацікавлена у підвищенні рівня інформаційної культури зростаючого покоління. Пріоритетами держаної політики в галузі освіти є підготовка молодих людей з високим рівнем освіти й культури, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні та впровадженні нових наукових та інформаційних технологій. Ці завдання окреслено Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 рр.», «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр.», Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, державною цільовою програмою «Сто відсотків» та ін. Успішне їхнє виконання потребує спрямування вектора розвитку освіти на компетентнісний підхід до навчання, що прийшов на зміну так званому «знаннєвому».
 На сучасному етапі розвитку цивілізації, в епоху глобальної інформатизації бурхливо розвиваються комп'ютерна техніка та інформаційні технології, що стимулює розвиток інформаційного суспільства. Інформація охоплює дедалі більше галузей і стає однією з головних людських цінностей та основним ресурсом майбутнього. Процес інформатизації системи освіти висуває нові вимоги до учасників навчально-виховного процесу у сфері підвищення інформаційної компетенції та інформаційної культури. Зростає значущість інформаційної компетенції вчителів та бібліотекарів школи, які здійснюють свою професійну діяльність в умовах широкого впровадження засобів інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ) в освітній простір школи. Характерною рисою сучасного стану розвитку суспільства є швидке проникнення інформаційних технологій в усі сфери громадського життя, що викликає необхідність адаптації школи до нових життєвих реалій. Нові інформаційні технології все ширше використовуються як суспільний продукт, який забезпечує інтенсифікацію всіх сфер економіки, прискорення                                                                                                   науково-технічного прогресу, розвиток педагогічної науки, демократизацію
3
 суспільства. Сьогодні велика увага приділяється формуванню інформаційної компетентності учнів. І це цілком виправдано тим, що інформація і наукові знання стали чинниками, що визначають загальний стратегічний потенціал суспільства. Міністр освіти Лілія Гриневич у своєму виступі наголосила на тому, що «неможливо навчати сучасних дітей так, як навчали нас».























4
1.1 БІБЛІОТЕКА – ЦЕНТР ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
Школа для кожної людини – це ті сходи, якими вона піднімається, наближаючись до знань, а шкільна бібліотека – справжній місток у царство пізнання, духовності й культури. Бібліотека – книжковий океан, а бібліотекар – стерновий учнівського вітрильника, що прагне навколосвітніх мандрів.
Початок третього тисячоліття відзначається серйозними негативними тенденціями в культурі, серед яких – глобальне падіння інтересу до читання, особливо серед молоді. Читання як засіб отримання інформації та необхідна передумова інтелектуального розвитку поступово втрачає свою актуальність поряд із телебаченням та електронними комунікаціями. За даними
соціологічних досліджень для 73% населення країни читання не є провідним інтересом, а кожен четвертий українець не відкриває книг взагалі. В 2016 році серед тих, хто щоденно відкривав книгу був 26% людей до 30 років, а вже в 2019 році – це тільки 20%.   Підвищити інтерес до книги може сама книга! На заміну «сіреньким» виданням 70-80 років минулого століття, які не відповідали ні шкільним програмам, ні політичному і економічному устрою незалежної України, прийшли нові, яскраво оформлені книги, дитячі енциклопедії, серії книг «Я пізнаю світ», «Світ навколо нас», «Все про все», «Невідома Україна», «Іду на урок», «Альма матер», «Дитяча енциклопедія».
Спілкування з книгою допомагає школяреві оволодіти певною сумою знань, засвоїти досвід попередніх поколінь, долучитися до культурних надбань усіх народів. Вміти читати самостійно, вдумливо, дозволяє читачеві закріплювати читацькі навички, розширює діапазон читацької компетентності.
Цьому сприяють літературні квести, вікторини, історичні марафони, брейн-ринги та інші форми, які дають змогу читачеві долучитися до активної творчої діяльності. Пізнання книги, систематична праця з нею розширює кругозір читача, вчить умінню правильно сформулювати читацький запит, дозволяє вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах інформації.
Стає очевидним, що зараз уже недостатньо читати багато, необхідно
5
усвідомлено й уміло вибирати літературу для читання. Італійський поет Ф.Петрарка, якого називають «батьком гуманізму» вважав, що «тільки істинно хороші книги варті того, щоб їх читали. Підживлювати свій розум багатьма книгами без усякого вибору – значить позбавити його власної сили польоту і навіть зовсім губити його». Таким чином, важливим завданням сьогоднішнього дня стає формування культури читання. Що входить у це поняття?
Читання – це складний процес, який потребує постійної уваги, напруги усіх розумових сил, а головне – бажання. Культура читання – це сукупність  
знань, умінь та почуттів, які дозволяють читачеві повноцінно та самостійно засвоювати інформацію. Цей комплекс навичок у роботі з книгою, включає:
усвідомлений вибір тематики читання;
-         орієнтування в джерелах, насамперед у системі бібліографічних посібників і бібліотечних каталогів;
-         систематичність і послідовність читання, вибір конкретної книги;
-         розуміння , засвоєння та аналіз прочитаного:
-         вміння використовувати на практиці отриману з літератури інформацію;
-         закріплення та використання прочитаного (виписки, конспекти і т.д.)
Водночас кардинальні зміни, що відбулися у всіх сферах життя суспільства, зокрема у розвитку і становленні національної школи, вимагають перегляду й оновлення багатьох аспектів діяльності публічних і шкільних бібліотек. У зв’язку з цим найбільш актуальними завданнями школи і бібліотеки є наступне:
 - виховання учнів за допомогою книги;
 - залучення дітей до систематичного читання;
 - розширення кола читання;
 - привернення уваги до серйозної літератури;
 - взаємозв’язок систематичного читання з високими оцінками з шкільних предметів.
Чи слід «нав’язувати» читання? Як вчителю так і бібліотекарю необхідно
6
керувати читанням. Кожна вікова група учнів потребує свого кола творів, сформульованого відповідно до певних читацьких інтересів. Вік визначає цікавість до певних жанрів, героїв, тем. При правильному цілеспрямованому керуванні читанням, при вивченні багатьох дисциплін у школярів виникає особиста зацікавленість предметом, при постійному читанні зростає рівень досягнень знань учнів і якість освіти. Знання отримані у школі, розширюються і поглиблюються за допомогою додаткової літератури, менше часу приділяється ними для виконання домашніх завдань, зростає інтелект дитини. Усі ці аспекти досягаються при спільній  вчителів, бібліотекарів, батьків через читацький попит, читацьку культуру. Самоосвіта, робота над собою, розширення інтелекту школяра сприяє вмінню систематизувати інформацію, задовольняти духовні запити, формує інформаційну компетентність та культуру читання. Завдання бібліотекаря полягає в тому, щоб навчити дітей користуватися передмовою, післямовою, і коментарями до книги, робити записи про прочитане. Бібліотекар може розробити рекомендації «Як працювати з книгою», «Як працювати над доповіддю, рефератом», критичною літературою. Старшокласники повинні вміти аналізувати певний твір, порівнювати його з іншим, робити певні висновки. Кожен учень повинен вміти працювати не тільки з підручниками, але й з енциклопедіями, довідковими виданнями, вміти користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки. Для цього в школах потрібно проводити бібліотечно-бібліографічні уроки, інформаційно-пізнавальні години, огляди літератури, слайд-презентації, інтелектуальні ігри, турніри,  літературні подорожі. Теми для них підбираються особливо старанно, з метою зацікавити учнів і вчителів: «За обкладинкою цілий світ», «Планета на книжкових сторінках», «Із слова починається людина».
На противагу застарілим підходам до розвитку читацьких інтересів школярів бібліотекам слід практикувати сучасні, динамічні, активні та інтерактивні форми роботи: інформаційні уроки на теми культури читання, проводити читацькі фестивалі та конференції, літературні читання,
                                                       7
 інтелектуальні конкурси та вікторини – «Впізнай себе у книзі», «Що читали наші бабусі», «Твій друг – словник», «Лінгвіністична ігротека».
Досить оперативною формою інформування про нові надходження літератури є шорт-листи : «Увага! Я- нова книга», - своєрідний листок, в
якому повідомляється читацьке призначення книги, повний бібліографічний опис, розгорнута анотація, тощо.
Ефективними технологіями інформування про новинки літератури в бібліотеці є книжкова виставка: «На хвилинку зупинись – нову книгу
подивись», «Знайомтесь – новинки в бібліотеці», «Прочитайте – це цікаво!», «Про цікаве на планеті – читай в журналі та газеті», «Готуючись до ЗНО», «За сторінками твого підручника». Можна оформити виставку-сюрприз «Книгу берегти – життя їй продовжити», виставку-перегляд «Цей чудовий світ поезії», виставку-рекомендацію «Читаймер успіху».
Бібліотека повинна проводити заходи, які сприятимуть більш поглибленому засвоєнню знань, їх систематизації, розвиватимуть в учнів навички самостійної роботи, здійснювати розважальні, інтелектуальні, творчі, інтерактивні заходи зі стимулювання та підтримки дитячого читання.
Ефективною формою роботи на допомогу навчальному процесу є проведення предметних тижнів, завдяки яким учні краще засвоюють шкільну програму, вчаться самостійно мислити і аналізувати. Примірна тематика предметних тижнів: «Шедеври світового письменства» (тиждень світової літератури),  «Українська минувшина і сьогодення» (тиждень історії), «Сторінками цікавої географії» (тиждень географії).
Слід приділяти увагу і програмам літнього читання школярів. Наприклад , в програму «Літні читання для відпочинку і навчання» можна включити літературні ігри-дослідження «Черпайте з книг науку благодатну», «Подорож до країни зачарованих книг», літературний круїз «Подорож книжковими морями», літературні конкурси та вікторини «Діалог з улюбленим героєм»,
8
«Створи свою казку». Оформити організацію літніх читань допоможуть виставки-рекомендації «Книжкова валіза», « 10 книжок на канікули», «Візьми книгу з собою на відпочинок».
Бібліотекареві потрібно роботи виписки з планів роботи на конкретний місяць, стосовно масових заходів, проведення бібліотечних уроків, оформлення книжково-ілюстративних виставок та заходів до ювілеїв, дат літературного календаря, проведення бесід, оглядів літератури, тобто плани на місяць з масової популяризації літератури. Перелік цих заходів, оформлені та вивішені
на видному місці привернуть увагу читачів до роботи бібліотеки, залучать учнів до проведення масових заходів, тобто це своєрідна реклама бібліотеки.
Перетворення сучасного суспільства в інформаційне диктує перш за все, проблему формування інформаційної компетентності особистості, яка є в майбутньому запорукою її трудової діяльності. Сучасна людина повинна не тільки вміти читати, а й швидко та вільно орієнтуватися в потоці усної та письмової інформації. Головним на сьогодні залишається вміння учнів вчитися, вміння самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати та створювати якісно нову.
В основі інформаційної освіти покладено розуміння того, що інформація – головний ресурс людського суспільства, яка необхідна для прогресу і загальнокультурного росту, а вміння добувати її, обробляти, використовувати, інтерпретувати – складові компоненти інформаційної культури.
Поняття «інформаційна компетентність» досить широке і трактується як складне індивідуально психологічне утворення на засадах інтеграції теоретичних знань, практичних умінь в області інноваційних технологій та певної сукупності особистих якостей. Американські дослідники визначають інформаційну компетентність, як поєднання комп’ютерної грамотності, вміння працювати з традиційними видами інформації у бібліотеці, технічної грамотності, етики, критичного сприйняття та навичок комунікації.
Формування основ інформаційної компетентності та читацької культури –
9
одне з основних завдань сучасної бібліотеки. Особлива роль бібліотеки і бібліотекаря зокрема в справі формування інформаційної культури підростаючого покоління визначається, як мінімум, двома чинниками:
наявністю відповідних інформаційних ресурсів, включаючи ресурси на різних носіях: паперовому (книжкові фонди, фонди періодичних видань);
1)                         магнітному (фонди аудіо- і відеокасет); цифровому (СД та ДВдиски);
2)                          комунікативному (комп'ютерні мережі) і інших носіях;
  3) професійною готовністю бібліотекаря до формування інформаційної культури учнів.
Сучасний бібліотекар, що має спеціальну вищу освіту, який освоїв інформаційно-комунікаційні технології, готовий передавати свої інформаційні знання і вчителям, і учням, усвідомлюючи себе рівноправними фахівцями в системі формування інформаційної культури та просвітництва разом з вчителями. Така самооцінка дуже важлива, як важливо і бажання бібліотекарів постійно підвищувати свою кваліфікацію
В арсеналі форм і методів роботи бібліотек, що займаються підвищенням рівня інформаційної культури учнів, широкий розвиток отримали заняття по популяризації бібліотечно-бібліографічних знань (години бібліографічної грамотності, бібліотечні уроки, практичні заняття по використанню традиційних і електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет тощо), екскурсії по бібліотеці, використання ігрових технологій, проведення інформаційних конкурсів типу «Інформини» та ін. Саме в бібліотеці школярі мають нагоду на практиці прослідкувати зв'язок інформаційної теорії з практикою, наочно представити результати ефективного рішення різних типів інформаційних завдань, відчути проблеми непідготовленого користувача при роботі з реальними масивами інформації, усвідомити наслідки власної інформаційної неграмотності.
10
До найважливіших напрямів покращення інформаційної компетентності варто віднести необхідність професійної взаємодії вчителів і бібліотекарів на термінологічному, змістовному, організаційному рівнях.
Належний термінологічний рівень взаємодії означає, що вчитель і бібліотекар «говорять на одній мові», що їх понятійно-термінологічний апарат, що характеризує інформаційну підготовку учнів є сумісний і однозначний.
Наявний змістовний рівень свідчить про те, що зміст бібліотечних заходів і занять з основ інформаційної культури, які можуть вести як вчителі, так і бібліотекарі, взаємопов'язаний: так вчитель співвідносить зміст кожної теми
занять з основ інформаційної культури, що вивчається, з ресурсними і пошуковими можливостями бібліотеки, а бібліотекар відповідно орієнтує зміст заходів, що проводяться, на тісний зв'язок з дисциплінами, які вивчаються,  а також завданнями для самостійної, науково-дослідної роботи
Організаційний рівень взаємодії покликаний забезпечити системно-цільове планування занять з основ інформаційної культури школяра, узгоджене з планово-організаційною діяльністю бібліотеки, включаючи чітке визначення місця проведення занять: звичайний клас, бібліотека, комп'ютерний клас, інформаційний центр і т. ін.

1.2 НАПРЯМИ РОБОТИ БІБЛІОТЕКИ З ПИТАНЬ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Найважливішою умовою реальної взаємодії вчителів і бібліотекарів по формуванню інформаційної культури учнів є подолання ізольованості і розрізненості дій. Адже створення реального, а не міфічного єдиного інформаційно-освітнього простору, можливо лише за наявності тісних зв’язків між школою та бібліотекою, налагодженого позитивного психологічного мікроклімату, який має створитися на рівні педагогічного колективу і бібліотекарів, стійкої мотивації підвищення рівня інформаційної культури, як з боку учнів, так і самих педагогів і бібліотекарів.
11
Формування такої мотивації повинне базуватися на чіткому усвідомленні необхідності та соціальної значущості інформаційної підготовки школярів як для підвищення якості навчання в загальноосвітній школі, так і для підвищення статусу бібліотеки як центру формування
інформаційної культури молодої особистості. Для досягнення такої мети необхідна систематична інформаційно-просвітницька робота з керівництвом і педагогічним колективом школи, яка б дозволяла розкрити можливості інформаційної підготовки учнів як найважливішого засобу підвищення якості навчання за рахунок розвитку загально-учбових знань і умінь, зафіксованих в
державному стандарті основної загальної освіти, а також поглибити роль інформаційних компетенцій як підґрунтя для  реалізації ідеї «Освіта протягом всього життя».
У свою чергу, бібліотека, презентуючи собою одну з початкових ланок в ланцюзі безперервної освіти, одержує зараз унікальний шанс підвищити свій престиж, зміцнити статус сучасного бібліотекаря за рахунок перетворення бібліотеки в особливий інформаційно-освітній центр – центр формування інформаційної культури користувачів сучасної книгозбірні. Центр, в якому школярі одержують особливу – інформаційну підготовку: опановують знаннями і уміннями організації інформаційного пошуку як в традиційній (ручний), так і в новій інформаційній технології, аналізу і синтезу знайденої інформації, технологією самостійної підготовки необхідних в ході навчання інформаційних продуктів.
 Публічно-шкільна бібліотека сьогодні – це заклад взаємно інтегрованих соціальних інститутів: освіти і бібліотечної справи. Освітня діяльність бібліотеки реалізується не тільки через формування інформаційно-культурного середовища, але й через безпосередню участь бібліотек в навчальному процесі шляхом передачі навиків інформаційно-бібліотечної роботи.
Процес формування інформаційної культури читачів потребує диференційованого підходу, підбору методик і програм навчання, з
12
урахуванням їх інформаційних потреб та інформаційної підготовки, наявним навичкам володіння комп’ютерною технікою. Тому організація заходів по інформаційній освіті школярів проводиться поетапно, з урахуванням вікових
особливостей. Наприклад, в молодших класах рекомендується організовувати екскурсії до бібліотеки, літні марафони за програмою позакласного читання,  в середніх класах – навчання основам бібліотечно-бібліографічних знань з метою навчитися працювати з інформацією,  у старших класах – це володіння навиками пошуку та аналітична обробка інформації.
 Як інформаційно-комунікативний центр бібліотека повинна :
представити свої інформаційні ресурси в світовий інформаційний простір;
-       забезпечити доступ до інформаційних ресурсів;
-       надати доступ користувачам до світових інформаційних потоків;
-       організувати високопрофесійне інформаційне обслуговування користувачів.
Доцільно також розробити та провести апробацію різних моделей інформаційно-освітніх центрів з підтримки освіти та самоосвіти школярів, наприклад: Служба інформаційної підтримки на допомогу навчальному процесу, Школа інформаційного пошуку, Інформаційний коледж тощо. З часом інформаційно-освітні центри видозміняться, доповняться. Але важливо забезпечити взаємодію «бібліотека – вчитель – учень – бібліотека», «користувач – освіта – самоосвіта», «читання – інформаційна культура – бібліотека + освітній заклад».
Інформаційний коледж створюється для учнів старших класів. Для успішної діяльності цього об’єднання координується робота бібліотекаря та вчителів-предметників. Перспективний план занять Інформколеджа
розробляється спільно з педагогами і затверджується директором школи, а їх тематика базується на провідних напрямках роботи бібліотеки. Інформколедж є, безсумнівно, відмінною школою вдосконалення професійної майстерності бібліотекаря. Завдання Інформколеджа:
13
-       розвиток світогляду школяра, загальна інформаційна культура;
-       підтримка освітнього процесу через розкриття фондів бібліотеки;
-       навчання інформаційно-бібліографічної грамотності;
-       залучення молоді до використання електронних ресурсів в бібліотечно-інформаційному середовищі.
Інформаційна компетентність є наслідком інформаційної культури та інформаційної освіти. Формування інформаційної компетентності є умінням знаходити, розуміти , оцінювати і застосовувати інформацію в процесі
вирішення особистих, соціальних та глобальних проблем. Інформаційна компетентність дозволяє людині бути успішною в сучасному інформаційному суспільстві, реалізувати оптимальні рішення в різних сферах діяльності.

Розділ 2
Із досвіду роботи шкільної бібліотеки Смолінського НВО

2.1 Шкільна бібліотека у системі виховної роботи
Шкільна бібліотека - це особливе педагогічне середовище. Бібліотекар у своїй професійній діяльності виступає як провайдер інформації потенційної бібліотеки, організатор індивідуальної і колективної діяльності педагога і учня. При цьому він сприяє розвитку дітей, навчає їх і виховує, тобто здійснює педагогічну діяльність бібліотечними методами і засобами впливу.
 Пріоритетним напрямом роботи бібліотеки є пошук оптимальних форм і методів бібліотечно-бібліографічного навчання школярів. Адже саме формування інформаційної компетентності читачів є важливою умовою підвищення рівня результативності популяризації книги, розвитку культури читання, залучення вчителів та учнів до активного використання різноманітних джерел інформації.
Висока якість освіти сьогодні неможлива без високого рівня інформаційної компетентності як учнів, так і вчителів. Сучасна людина, яка
14
живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не лише вміти читати, писати, говорити, але й швидко та вільно орієнтуватися в потоці усної, писемної, віртуальної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання, але головним залишається вміння учнів вчитися, самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову. Але, на жаль, часто-густо випускники виходять зі школи інформаційно безпомічними. Причин такого становища багато. Наприклад, більшість педагогів не готові до формування інформаційної культури учнів на відповідному рівні, а також система атестації учнів не передбачає виявлення і оцінки рівня сформованості в учнів інформаційних умінь і навичок.
Мета сучасної школи – виростити всебічно розвинену, інформовану людину, якій жити і працювати у ХХІ столітті. І ні в кого не викликає сумніву той факт, що шкільна бібліотека є сьогодні життєво важливим компонентом освіти і виховання. А виховання інформаційної комтетентності школярів буде успішним лише тоді, коли ця проблема хвилюватиме як бібліотекаря, так і весь педагогічний колектив сучасної школи.
Сім’ї, школі, бібліотеці необхідно об’єднати зусилля для того, щоб майбутнє кожної дитини було щасливим і успішним. Ми відповідаємо за культуру спілкування дитини з книгою.
Ось чому я працюю саме над темою «Роль бібліотеки у вихованні інформаційної культури читання». А це формування цілого комплексу роботи з книгою:
-         діагностування інформаційних потреб учнів;
-         формування основ інформаційної куль­тури школярів;
-         оптимізація довідково-бібліографічного забезпечення потреб та запитів користування
-         тісна співпраця з педагогічним колекти­вом та батьками у реалізації навчального-виховного процесу;
15
-         розвиток пізнавальних читацьких інтересів дітей;
-         популяризація літератури та періодич­них видань.

2.2. Виховання інформаційної культури школярів
Нині у світі має силу той, хто володіє інформацією. Зацікавити дітей книгою, як джерелом інформації – це лише одна сторона справи. Інша, не менш важлива, - формування культури читання, розвиток художнього смаку, літературна освіта.
Сучасний стан інформатизації українського суспільства вимагає посиленої уваги до формування інформаційної культури учнів як складової загальної культури особистості. В умовах сьогодення, коли інформація стає одним із провідних ресурсів розвитку суспільства, значно активізується роль бібліотеки як інформаційного центру навчального закладу, головним призначенням якого є культурно-просвітницьке та бібліотечно-інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу. Єдиним шляхом для світового інформаційного простору є впровадження  інформаційних технологій, які дають змогу користувачам одержати доступ не лише до інформаційних ресурсів бібліотеки, а і до світових інформаційних ресурсів.
В  теперішній час складається нова національна інформаційна інфраструктура і бібліотека є її невід`ємною складовою. В контексті сучасних тенденцій глобалізації й інформації особливої уваги набувають проблеми модернізації освітньої системи України. При цьому особливо важливо поєднувати пріоритети національного виховання, національні культурно-освітні традиції та європейський напрямок країни.
Шкільна бібліотека є справжнім центром пропаганди книги, надійним помічником учителів у навчанні та вихованні учнів. Бібліотека є структурним елементом системи виховання в школі, тому інформаційна робота проводиться з урахуванням потреб навчального процесу. Бібліотека забезпечує інформаційну основу освітнього процесу. Обслуговуючи педагогічний та
16
учнівський колективи, я забезпечую їх необхідною інформацією та матеріалами. Моя співпраця з класними керівниками та вчителями – предметниками дає хороші результати для творчої роботи з дітьми, допомагає гармонійному розвитку особистості.
Наша шкільна бібліотека висвітлює події в зоні АТО через тематичні виставки, інформаційні повідомлення, рекомендаційні списки літератури. Спільно з вчителем історії Бондар К. В. в школі була проведена зустріч з учасником бойових дій Хоменковим Владиславом Вікторовичем. Учні почули про ситуацію на сході України з уст безпосереднього  учасника подій. Шкільна бібліотека Смолінського НВО  є  центром по вихованню в учнів національно-патріотичної самосвідомості. У бібліотеці постійно урізноманітнюються форми роботи з читачами. Національно-патріотичне виховання, популяризація з даної тематики покликані забезпечити морально-політичну і практичну підготовку до виконання обов`язку захисту незалежної України, бажання відстоювати її незалежність і соборність.
Сьогодні головною метою шкільної бібліотеки є створення умов для реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді засобами різноманітних форм та методів популяризації книги.Особливість таких форм полягає в новизні назви, діалозі  бібліотекаря з читачами і читачів між собою, ігрових моментах своєрідної атрибутики, активною участю читачів у проведенні заходів  (дискусії, диспути, читацькі конференції, інтелектуальні ігри, вечори, квести, вікторини, біблофреші, арт години тощо ).
Пріоритетна роль в реалізації національно-патріотичного виховання належить активним формам, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і базується на принципах багатосторонньої взаємодії.  Виходячи з цього, я, як бібліотекар, кожного року до Дня української мови та писемності в ігровій формі проводжу інтелектуальну гру «Моя родина і я –
17
читаюча сім’я». У заході змагалися  команди учнів п’ятих класів з батьками.  Метою є формування культури мовлення, розширення і закріплення знань учнів із народознавства, історії витоків української мови (див. фотоматеріали нижче, дод. 1). Для більшої зацікавленості шкільними предметами  разом  з учителями-предметниками   використовуємо різноманітні форми занять з дітьми. До тижнів математики та світової літератури були  проведені уроки в ігровій формі «Математичні задачі в художніх творах» (https://drive.google.com/file/d/1ffgsHfI5BRiloySSNB53RAqWcTtr4cQ1/view?usp=sharing) та «Діти капітана Гранта» (https://drive.google.com/file/d/1CgKF5-CWjUq2CSxPCzLB34Ie-8KAw6ct/view?usp=sharing).
           Мета таких уроків – зацікавити дітей літературними творами в яких можна зустріти математичні задачі виявити, наскільки компетентні учні в знанні історії нашої держави, навчити їх знаходити потрібний матеріал в бібліотеці, книзі, орієнтуватись в бібліотечному просторі. Учні в ігровій формі демонструють свої знання з історії своєї  держави.
           З метою закріплення знань, бібліотекар  разом з вчителями-предметниками  проводить вікторин, брейн-ринги, інтелектуальні ігри.    Спільно з вчителем української мови та літератури Присяжнюк Т. В. у 5 класі було проведено літературну годину «Лесин віночок» (до дня народження Лесі Українки). Проведення цих заходів впливають на зацікавленість дітей творами українською мовою, вчать усвідомлювати суть прочитаного, збагачувати словниковий запас, прищеплювати любов до Батьківщини.
           Ціннісне ставлення особистості до культури і мистецтва формується у процесі естетичного виховання, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних з мистецтвом. До Дня художника учні «відвідали» Майстерню радості Костя Лавра, українського ілюстратора, відомого оформлювача українських книг видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га, лауреата національної премії України ім. Тараса Шевченка. Розповідь наскільки зацікавила юних читачів, що вони також вирішили спробувати себе в ролі
18
художників-оформлювачів (див. фотоматеріали, дод. 2).
В нашій школі приділяється велика увага духовному розвитку. Відповідно до загальношкільного плану роботи проводяться такі заходи свято Андрія. В цьому заході приймали участь хлопці на ім’я Андрій. Вони змагалися в різноманітних конкурсах: літературному, пісенному, танцювальному тощо (див. фотоматеріал, дод. 3).
21 жовтня – Всесвітній день яблук. Шкільний бібліотекар разом з бібліотечним активом приготували для учнів молодших класів цікаву « подорож». Діти дізналися багато нового про такий звичайний фрукт, а саме:
- про символ яблука в казках
- про яблучні рекорди
- яблука у фольклорі
До Дня української писемності та мови відбувся захід « З глибин віків до наших днів». Програма була досить різноманітна: учні читали вірші, розповідали гуморески, демонстрували сценки. (див. фотоматеріали, дод. 4). (https://drive.google.com/file/d/1axNfVRS6ssHoiBW2gxKfut2qgQzenK-n/view?usp=sharing).
В нашій школі вже стало традицією щорічно до Дня української мови проводити фестиваль української пісні. Кожен клас заздалегідь обирає пісню, вивчає історію її створення, а потім цю пісню представляють на сцені. (див. фотоматеріали, дод. 5)
До Шевченківських днів представлена різноманітна програма: конкурс читців, малюнків тощо. В цьому році ми з бібліотечним активом підготували цікаву презентацію про рідню Тараса Григоровича (https://drive.google.com/file/d/1sx4qkZ_pRmY7VSnDU6ALYL_ZuwH9aVbh/view?usp=sharing).      
19
Минулого року ми з учнями старших класів на тижні дитячої книги «подорожували» «Літературним диліжансом». Така «подорож» дуже всім сподобалась(https://drive.google.com/file/d/1zq06TLuYAQyI7ZS6gsHnEFTvdWfG_bVA/view?usp=sharing).
         В бібліотеці регулярно організовуються книжкові виставки до ювілейних дат письменників, культурних діячів, поетів. Особлива увага приділяється тим письменникам, творчість яких вивчається за шкільною програмою. Спільно з вчителем зарубіжної літератури Бурлою О. В. проведено масовий захід за сторінками твору А. де Сент – Екзюпері «Маленький принц», метою якого було навчити дітей задумуватись над сенсом свого життя, бути чесним, людяним, бути в духовному контакті з іншими людьми.
        Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави проявляється у формуванні патріотичних почуттів, вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до героїчного подвигу в ім’я процвітання Незалежної України. З цією метою у бібліотеці створені такі книжкові виставки: «Ми роду козацького діти, землі української цвіт». «Героям нескореної України», «Слава Небесній Сотні», «Коріння наше в глибині віків. Між учнями 10-х класів було проведено Правовий аукціон, на якому учасники намагалися отримати якомога більше грошейза здобуті знання з правознавства.(див. фотоматеріали, дод. 6).
         Великої популярності набули так звані кейс-уроки , готуючись до яких, діти не тільки дізнаються про щось нове, а й здружуються,згуртовуються  (https://drive.google.com/file/d/1xm2u8U62OWekqrVABojwH2AbO9saMSTs/view?usp=sharing).
         Одним з основних пріоритетів розвитку освіти є розвиток її науково-дослідної та науково-технічної діяльності, інтеграція науки й освіти. «Бігти з усіх ніг, щоб тільки не залишитись на місці», - ця крилата фраза, що належить перу великого письменника та вченого Льюіса Керролла, має стати девізом для всіх, хто прагне досягти успіху в житті та кар'єрі. 
20
          В бібліотеці  нашого закладу значна увага приділяється залученню учнів до проектної діяльності. Учні обирають тему, а потім в позаурочний час та під час канікул відвідують цікаві місця району та області, спілкуються з видатними людьми. Після чого описують свої враження, думки.
Таким чином здобувачами освіти було створено ряд  проектів :
-« Гілки Шевченкового роду на Кіровоградщині» – про дослідження, детальне вивчення та узагальнення матеріалів, пов’азаних із проживанням нащадків поета на Кіровоградщині.
- « Людина, яка створила сама себе» - дослідження життя і творчості Леоніда Куценка, людини, без якої неможливо уявити літературно-освітню царину на Кіровоградщині(https://drive.google.com/file/d/1LZGUgEwsYBhRmNjWc83wrl3WOGbQlQFJ/view?usp=sharing).
-З глибин віків до наших днів– про утворення села Березівки (https://drive.google.com/file/d/17pzs7SoomEpM_DTCAAtxB1gw8it5a7-W/view?usp=sharing).
       Завданням бібліотеки, спільно з педагогічним колективом, є проведення циклу заходів, зокрема: Дня Державного Прапора України, відзначення Дня незалежності України, Дня Гідності та Свободи. В школі проводяться тематичні вечори, бесіди, години спілкування, диспути (див. фотоматеріали, дод. 7).
       Свою практичну роботу із виховання громадянина-патріота своєї країни бібліотекар школи починає перш за все з комплектування бібліотечного фонду відповідною літературою. До бібліотечного фонду надходить як художня література, так і методична література національно-патріотичного напряму.
З метою популяризації історії України та рідного краю, відродження
національної культури оформлюються книжкові виставки:
-         «Коріння наше в глибині віків»;
-         «Героям нескореної України»;
-         «України славні імена»;
-          «Ми роду козацького діти, землі української цвіт»;
21
-         «Свята та обряди українського народу»;
-         «У звичаях і традиціях ти душу народу пізнай»;
-         «Мій край – окраса України, це часточка моєї Батьківщини»;
-         «Література рідного краю»;
-         «Голодомор  – геноцид українського народу»;
-         «Лицарський подвиг юних українців»;
-         «Чорнобиль – наш біль і пам'ять».
Спільно з педагогічним колективом приймаю участь у проведенні предметних тижнів, надаю допомогу у підготовці і проведенні виховних заходів, класних годин, батьківських зборів, виступаю на педрадах. В бібліотеці створена виставка «На допомогу класному керівнику», «Інформаційний вісник
На допомогу учням і вчителям у бібліотеці є тематичні папки:
-         «На допомогу класному керівнику»,
-         «Рідна мова, рідне слово»,
-         «Письменники, поети України»,
-         «Історія нашого краю»,
-         «визначні постаті України»,
-         «Сторінки історії»
-         «Скорбота України»,
-         «Моя земля – це Незалежна Україна».
Створені у бібліотеці інформаційні стенди:
-         «Кодекс читача бібліотеки»,
-         «Інформація для роздумів»,
-         «Правила користування книгою»,
-         «Скарбничка юного читача»,
Списки рекомендованої літератури:
-         «Сторінки історії України»,
-         «Маловисківщина – наш рідний край»,
22
-         «Дивосвіт рідної природи»,
-         «Виховання підростаючого покоління»,
-         «Мова – глибина тисячоліть».
Шкільна бібліотека намагається зібрати, зберегти і надати користувачам документальні джерела та інформацію про рідний край, співпрацюючи з вчителями української мови та літератури, історії. Багато уваги приділяється інформаційній та бібліографічній роботі з краєзнавства. У міру надходження літератури складаю списки краєзнавчої літератури, проводжу бібліографічні огляди, регулярно поповнюю книжкову виставку з краєзнавства. Допомагаю   учням у їхній дослідницькій роботі з вивчення традицій рідного краю.
        Сьогодні важливо, щоб шкільна бібліотека стала для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.
         Виходячи з цього, робота бібліотеки організовується так, щоб виховати гармонійно розвинутих громадян Незалежної України, гідних жити і творити сьогодення, що вбирає в себе заповіти, норми, традиції попередніх поколінь.
На жаль, є чимало учнів, для яких самостійне добування інформації – тяжка праця. А в основі цього знаходиться невміння працювати з різноманітною літературою. Розуміючи актуальність даної проблеми, я працюю над створенням системи формування культури читачів у школі. Складаючи
програму бібліотечних уроків, намагаюся забезпечити поступове набуття та поглиблення знань учнями. Від загального ознайомлення до впевненого використання каталогів і картотек. Навчити читачів орієнтуватися в світі інформації, користуватися джерелами інформації, знати, де і як можна підібрати необхідну літературу з певної теми –  це основне завдання в вихованні інформаційної компетентності.   
23
У вихованні цієї грамотності значна роль належить використанню матеріалів новітніх засобів інформації: електронних дисків, відео- та аудіокасет, глобальної мережі «Інтернет». Все це дає можливість використовувати інформацію не лише зі своїх фондів, а й з віддалених джерел інформації.
Інформаційна компетентність – вміння знаходити в бібліотеці потрібні книжки або статті. А для цього потрібні основи бібліографічних знань.
Основні завдання занять з учнями, що ставлю перед собою:
-         Сформувати в учнів загальне уявлення про бібліотеку;
-         Формувати в учнів уміння вибирати книги для самостійного читання, вміння орієнтуватися у книжці і серед книжок;
-         Поглиблювати вміння учнів працювати з довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, різними джерелами інформації.
-         Здійснювати інформаційний пошук у різних інформаційно-пошукових системах.
. Бібліографічному інформуванню учнів допомагають також тематичні полички, які оформлені відповідно до вимог шкільної програми:
- «Що не встиг розповісти підручник»;
- «Твої помічники у навчанні»;
 -  «Сьогодні ми читаємо».
   Справжній читач повинен вміти:
1. Самостійно знаходити необхідні джерела інформації.
2. Користуватися рекомендаційною літературою.
3. Вільно орієнтуватися у бібліотечному фонді.
4. Складати список використаної літератури, знати правила опису книжок.
5. Користуватись довідковим апаратом книжки.
6. Орієнтуватись у різних видах джерел інформації.
7. Працювати з кількома виданнями одночасно.
8. Володіти основними логічними прийомами роботи з текстом.
24

9. Раціонально використовувати одержану інформацію і оформляти її у вигляді розповіді, реферату, твору на певну тему.
10. Робити короткий огляд літератури з певної теми.
Чим би в школі не захоплювався учень: історією, природознавством, технікою, науковими пошуками, на допомогу завжди прийдуть книги. Вони відкриють її небачені обрії, вони доторкнуться до історії народу, до таємниць природи, життя.
Інформаційні потреби читачів
Лише в постійному пошуку, ретельному вивченні інтересів учнів і вчителів, індивідуальному підході до кожної особистості бібліотека може досягти успіху в задоволенні потреб читачів. Тільки беручи активну участь у житті колективу,
розділяючи його нелегкі турботи, допомагаючи у вирішенні складних завдань навчання і виховання, бібліотека спроможна виконувати свою функцію: прищеплювати учням любов і повагу до книги.
Підкреслюючи виняткову роль книги у навчально-виховному процесі, В.О.Сухомлинський писав: «Атмосфера любові до книги, повага до книги, благовіння перед книгою – в цьому полягає сутність школи і педагогічної праці. У школі може бути все, але якщо нема книг, потрібних для всебічного розвитку людини, для її багатого, духовного життя, або якщо книгу не люблять і байдужі до неї, це іще не школа, у школі багато чого може бракувати, але якщо в нас є книги, потрібні для того, щоб перед нами завжди було широко розкрите вікно у світ – це вже школа.»
У своїй роботі я використовую діагностику інформаційних потреб користу­вачів. Це сприяє якісному забезпеченню шко­лярів потрібною їм інформацією.
Під час опитування передбачаю проведення бібліотекарем і вчителем анкетування, бесід з учнями. Ці форми дають можливість постійно­го контакту зі споживачами інформації.
      У процесі спостереження виявляю най­суттєвіші аспекти, що характеризують особли­вості запитів користувачів. Аналіз читацьких
25
формулярів допомагає ви­явити найбільш популярні серед учнів видан­ня та актуальну для них тематику. Завдяки цьому можу планувати поповнення бібліотечного фон­ду літературою, яка користуватиметься найбільшим попитом. Аналіз усних і письмових заявок передбачає вивчення запитів на тематичний пошук матеріалів. Він, як і аналіз читацьких формулярів, дозволяє визначити, які джерела користують­ся найбільшим попитом. Це дає можливість укладати рекомендо­вані списки літератури з актуальних тем, виділяти у фонді необхідні видання, організовувати тематичні виставки. Застосування всіх цих заходів дозволяє мені отримати достовірні висновки про характер і мотивацію читання, а отже про інформаційні потреби читачів.
       Уже в 8-10 років у дитини визначається інтерес до певної теми, і тоді для юних техніків, істориків, природолюбів та інших складаються рекомендаційні списки літератури, індивідуальні плани читання, проводиться анкетування, бесіди, обмін враженнями від прочитаного. Крім художньої, пропоную дітям прочитати науково-популярну, пізнавальну літературу. Під час невимушеного спілкування пропоную учню обрати тему, з якої він хотів би поповнити свої знання, і вкладаю у формуляр закладку зі списком рекомендованої літератури.
Чим більше дорослішають учні, тим активніше вони прагнуть аналізувати конкретні факти, намагаються виділити в них головне, встановити зв’язки між предметами і явищами. В результаті цього змінюються їх читацькі запити.
Для дітей старшого віку існують інші «схеми» доведення допоміжної навчальної літератури до читача. Наприклад, у формулярі восьмикласника стоїть запис: «Улюблений предмет – біологія». Щоб зацікавити читача
літературою, у бесіді з ним цікавлюся, які книги з біології він читав за межами
шкільної бібліотеки. Після детального аналізу пропоную ще невідому йому книгу Анашкіної Е. «Кросворди для дітей. Біологія». З метою зацікавлення читача наголошую, що це дуже цікавий збірник. А ще ця книга – єдиний екземпляр на всю бібліотеку. Добре розрекламовану книгу відразу захотів прочитати і його товариш, який був поруч. На що я відповіла, що дана книга
26
підготовлена для конкретного читача, але якщо учень відмовиться, то звичайно, книга може дістатися йому. Тепер юний «біолог» від книги вже не відмовиться. Тут виступає простий закон конкуренції. А ось товариш уже з нетерпінням чекає своєї черги на цю книгу.
       Ось такими простими методами урізноманітнюється популяризація книг на допомогу навчально-виховному процесу. Вся робота бібліотеки покликана сприяти вихованню різносторонньо розвинутої особистості, забезпеченню різноманітності змісту освітнього процесу, вихованню в учнів інформаційної культури, любові до книги, культури читання.
           Формування вміння вільно орієнтуватися у бібліотечному фонді.
Одним із основних видів діяльності бібліотеки є формування, систематизація і популяризація бібліотечного фонду. Він в усіх його структурних підрозділах покликаний задовольнити читацькі запити користувачів, враховуючи їх вікові особливості і потреби.
          При розстановці книжкового фонду для учнів 5-9, 9-11 класів використовується бібліотечно - бібліографічна класифікація (ББК), де вся галузева література стоїть за роздільниками по галузях знань. Художня література розставлена в алфавітному порядку.
         Методична література для педагогічних працівників розставлена теж за таблицями бібліотечно - бібліографічної класифікації. В шкільній бібліотеці відкритий доступ до книжкових фондів. Це дає учням можливість почувати себе вільно. Краще вивчати розміщення та склад книжкового фонду, легко у ньому орієнтуватись. А в мене є можливість влаштовувати на стелажах, або на полицях виставки, проводити бесіди, давати корисні поради, рекомендувати
кращі твори.
Книжковий фонд розкритий за допомогою таких книжкових виставок:
- «Книги, які знають все» (словники, довідники, енциклопедії);
- «Не загуби своє майбутнє» (алкоголь, наркотики, куріння);
- «З народного напиймось джерела» (народознавство);
27
- «Велетні українського духу» (твори Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка).
Також є ряд тематичних поличок:
- «Вивчаємо свої права та обов’язки» (правознавство);
- «Серце віддане дітям» (про В.О.Сухомлинського);
- «Яку професію обрати?»;
- «Зовнішнє незалежне оцінювання – 2018»;
- «Державна підсумкова атестація»;
- «На хвилинку зупинись – нові книги подивись».
Каталоги та картотеки відтворюють фонд шкільної бібліотеки, вони дають можливість протягом короткого часу надати користувачеві інформацію про наявність певної книги у бібліотеці.
Наша бібліотека має алфавітний та систематичний каталоги, які постійно поповнюються, редагуються. Алфавітний каталог побудований за алфавітним порядком. Систематичний каталог складається з відділів таблиць бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК), тобто за галузями знань.
Доповненням до каталогів в бібліотеці є тематичні папки, які допомагають розкриттю фонду, зокрема:
Тематичні папки:
- «Мужність і біль Чорнобиля»;
- «Хліб – найдорожча святиня українського народу»;
- «Визначні дати нашої держави»;
- «Голгофа голодної смерті»;
- «На допомогу класному керівнику»;
- «Свята та звичаї нашого народу».
Коли людині потрібна інформація, одним з перших постає питання, де і як її можна знайти, і людина починає свою навігаційну діяльність у морі інформації. Для цього необхідно знати правила навігації по величезному океану доступної інформації та мати певну культуру для відбору необхідної літератури. Основою інформаційної культури учня є знання про інформаційне середовище, закони
28
його функціонування та розвитку, а головне – досконале вміння орієнтуватися в безмежному сучасному світі інформації.
Вміння орієнтуватись в інформаційному потоці, працювати з інформацією, критично її оцінювати, самостійно конструювати свої знання, використовуючи різноманітні інформаційні ресурси, є метою сучасної освіти. Без них не обійтися сьогодні нікому: ні вченому, ні вчителеві, ні студенту, ні школяреві. Тому важливо, виховувати у себе необхідність одержувати знання, прищеплювати навики самостійного пошуку інформації, формулювати уміння
її ефективного збору, систематизації та обміну з іншими користувачами. Навчитися орієнтуватися в світі інформації, користуватися джерелами інформації на різних носіях – від книги, журналу, газети до електронних та лазерних дисків, знати де і як можна підібрати необхідну літературу з певної теми.
Сучасні шкільні навчальні програми зорієнтовані на формування у школярів уміння самостійного здобуття знань, вести пошук додаткової інформації, яка б складала систему знань з основ наук. Розвиток сучасних засобів інформації дає можливість особистості використовувати її для збагачення свого внутрішнього світу. Тому неабияку роль відіграє розвиток саме інформаційної грамотності учня, як значущої складової інформаційної культури.
На практиці це завдання вирішується через різноманітні за змістом і формою заходи: бесіди і консультації для учнів на уроці та в бібліотеці, використання
пам’яток «Як працювати з підручником», «Як поводити себе на уроці, щоб засвоїти навчальний матеріал», «Як скласти простий план», «Як скласти складний план», «Як читати науково-популярну книжку», «Як читати газету»,
«Як збирати етнографічний матеріал», «Як вести спостереження», «Як писати статтю в газету». Звичайно, що вчитель-предметник на своїх уроках має сформувати у дітей усі ці прийоми інтелектуальної роботи, з тим, щоб набуті знання діти могли використовувати під час самоосвітньої їхньої діяльності в бібліотеці або вдома. Мета даного напрямку – відпрацювання алгоритму
29
пошуку інформації за різноманітними типами запитів, що виникають під час навчання. В результаті учні повинні знати структуру і призначення системи каталогів і картотек бібліотеки, вміти вести пошук інформації, володіти навичками інформаційного самообслуговування в бібліотеці. Досягненню вище зазначеної мети сприяють уроки, проведені в бібліотеці, на яких бібліотекар знайомить учнів з основами бібліотечно-бібліографічних знань. Протягом навчального року проводиться три-чотири таких заняття під час уроків з будь-якого предмета. Це можуть бути такі бібліотечні уроки: «Як організовані бібліотечні фонди», на якому учні знайомляться з розміщенням книг у фонді відповідно до бібліотечно-бібліографічної класифікації, з правилами вибору книг в умовах відкритого доступу; «Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки», на якому учні знайомляться з каталогами і картотеками бібліотеки, вчаться вести пошук джерел інформації за певними темами: «Періодичні видання для підлітків», в ході якого учні знайомляться з газетами і журналами, вивчають структуру систематичної картотеки газетно-журнальних статей, вчаться оформлювати газетні вирізки і складати їх у тематичні папки. Одержані знання учні закріплюють в подальшій своїй роботі під час виконаннярізноманітних завдань вчителя в бібліотеці: написати повідомлення (реферат) на тему, яка цікавить, оформити одну-дві каталожні картки (в збільшеному вигляді) з ілюстраціями до видання, що сподобалось учням з даної проблеми. Вчитель збирає картки і реферати і створює їх виставку в кабінеті або у бібліотеці.
Сучасні інформаційні технології стрімким потоком увірвалися в життя суспільства, потіснили книгу і бібліотеку. Але все ж таки без бібліотек освіта,
зокрема загальноосвітня школа, не змогла б забезпечити інформаційні потреби учнів і вчителів. Шкільна бібліотека в наш час є універсальною структурою, яка реалізує освітні, культурні та виховні функції. Саме тому робота бібліотеки освітнього закладу не може бути успішною без співпраці з педагогічним колективом.
 30

        Керівництво читанням, виховання культури читання складний, тривалий , але надзвичайно важливий процес. Щоб цей процес був ефективний, потрібен поступовий, безперервний контроль і відповідно удосконалення, доповнення, урізноманітнення форм і методів роботи. Готуючись до уроків, учитель не тільки повинен добре володіти знаннями із предмету, а й знати про уподобання школярів, про їх інтелектуальний розвиток, обізнаність.
     Пропоную вчителям української мови та літератури  такі методичні поради до підготовки і проведення уроків.
1. При вивченні нового художнього твору звертати увагу на анотації (пропагувати, брати у бібліотеці окремі видання).
2. Каталоги та картотеки (давати при вивченні життя і творчості письменника пошукову роботу).
3. Більше радити при виборі книги звертати увагу, яка книга може бути для них цікавою і чому.
4. При виборі книги, в першу чергу, має відігравати не обсяг, а зміст, бо якщо захопить зміст, то решта не буде мати значення.
5. Звертати увагу на цінність історичних творів при їх вивченні.
6. Читацький щоденник – помічник, можна пригадати з часом про що йдеться у творі. Тому рекомендую давати побільше завдань додому занотовувати у читацький щоденник свої відгуки про твори, книги.
7. Звертати увагу на журнали і газети для їхнього віку. Час від часу зачитувати статті саме з цих видань, щоб зацікавити ними.
8. Можна запропонувати пошукову роботу, в результаті якої учні повинні донести досліджену інформацію молодшим школярам.
9. Створити «Галерею кращих читачів», підняти в очах однолітків авторитет читаючого учня.
10. Звертайте увагу, що читання має змістовну та технічну сторону читання.
31

Отже, перш за все, коли надходять нові підручники або книги за фахом, особисто звертаюся до вчителя, який викладає даний предмет, пропонуючи йому завітати до бібліотеки, щоб ознайомитись із цим виданням. Таким чином, вчитель одним із перших довідується про науково - методичне і навчальне забезпечення свого навчального предмету. Це робить його обізнаним з потенційними можливостями бібліотеки. По друге, щоб вчителі мали уявлення про нову фахову літературу практикується організація книжних виставок.
Співпраця бібліотекаря і вчителя-предметника дає певні позитивні результати, під час підготовки до написання науково-дослідницької роботи: реферату, повідомлення. Вчитель впевнений, що школяр зможе виконати це завдання, бо в бібліотеці є потрібна література.
Велика робота проводиться бібліотекою під час предметних тижнів. Групу вчителів певного фаху знайомлю з літературою з методики викладання, передового досвіду, це виставка-перегляд, бюлетені нових надходжень. В інформаційному бюлетені для вчителів, наприклад «Нові надходження вчителю математики», даю інформацію про літературу для школярів, яку можна використати на уроці або порекомендувати учням для самостійного опрацювання.
Ефективною і досить цікавою формою інформування є «Експрес-інформація», де повідомляється про призначення книги, дано новий бібліографічний опис, анотація.
З метою популяризації знань, зацікавлення дітей своїм навчальним предметом, учителі часто проводять інтелектуальні конкурси, олімпіади, вікторини, турніри. Підібрати необхідний матеріал, знайти потрібну інформацію – тут теж на допомогу приходить працівник шкільної бібліотеки. Так, разом з учителями української літератури було проведено захід «Запрошуємо на розмову, про
українську мову». Одержані знання діти використовують на уроках української мови та літератури.
Бібліотекар співпрацює з класним керівником занаступними напрямами:
32

· формування культури читання;
· допомога у навчально-виховному процесі;
· робота з бібліотечним активом;
· робота з батьками.
На прохання класних керівників добираю літературу на виховні години. Оформлюю книжкові виставки, на відповідну тематику, допомагаю підібрати цікавий матеріал на масові заходи. Велику допомогу бібліотека надає і під час
підготовки класного керівника до батьківських зборів – підбір літератури по темі зборів:
· Як ставитися до перших почуттів дитини.
· Сім’я – головна ланка у вихованні особистості дитини.
· Сім’я – школа виховання любові до праці.
· Роль авторитету батьків у вихованні дитини.
· Родинне виховання в сучасних умовах.

Висновки
Інтернет міцно увійшов у наше життя і це позначилося на спілкуванні бібліотекарів з користувачами –у практику бібліотечної роботи все активніше впроваджується віртуальне спілкування. Завдяки новим  інформаційним технологіям з’явилася можливість проведення через мережу Інтернет конференцій, зустрічей з цікавими людьми, вечорів запитань і відповідей та ін. заходів. Користувач може поставити через віртуальну довідкову службу питання бібліотекарю онлайн. Форми віртуального спілкування включають телеконференції та інший обмін текстовими повідомленнями, чати, електронну пошту, аудіо-та відеоконференції, спілкування мультикористувацьких сферах
та інше в сферах комплектування, каталогизації, вивченні користувача, спілкування користувача з електронним каталогом, спілкування з віддаленим користувачем тощо.
33

Активний користувач за останній час виріс інтелектуально і мимоволі порівнює бібліотечні заходи з телевізійними, масовими шоу тощо. Тому з’являються вимоги до рівня проведення заходів у бібліотеці.


























34
Список використаних джерел
Мережа інтернет
Метод проектів – http://iteach.com.ua/resources/full-time-tuition/m1
Єфімов О.П. Розвиток  життєвих компетентностей// Шкільний світ. –2008. – №21. – С. 5-13.
 Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. -.: «К.І.С.», 2004. –112с.
 Пометун О., Пироженко Л. «Сучасний урок інтерактивні технології навчання». К.: «Видавництво А.С.К.», 2004
Болотов В. А., Сериков В. В. Компетентнісна модель: від ідеї до освітньої програми // Педагогіка. – 2003. – № 10. – С. 24–27
















35
Фотоматеріали
Дод. 1. Інтелектуальна гра «Моя родина і я – читаюча сімя»















Дод. 2. «Художники-оформлювачі»
















36
Дод. 3. Свято Андрія
  


Дод. 4. До Дня писемності
       


Дод.5. Фестиваль української пісні





37
Дод.6. Правовий аукціон


Дод. 7. День гідності та свободи
                                                       





38